розпущений

розпущений
I
(про збори) dismissed; (про комісію, парламент) dissolved; (див. <<розпускати>>)
II
1) (недисциплінований) undisciplined
2) (морально) dissolute, loose; fast; (про дитину) spoilt, overindulged

Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". . 2009.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Look at other dictionaries:

  • розпущений рулон — Syn: розпущений сувій …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • розпущений сувій — Syn: розпущений рулон …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • розпущений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розпустити. || розпу/щено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який розпустився, розкрився під дією тепла, сонячного проміння (про бруньки, листя, квітки). || Який вкрився листям, квітами (про рослини). 3) у… …   Український тлумачний словник

  • розпущений — (недисциплінований, свавільний унаслідок чийогось потурання), розбещений, розпаскуджений, зіпсований, зіпсутий …   Словник синонімів української мови

  • розпущений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • колесо — а, с. 1) Коло зі спицями або суцільне, що обертається на осі й надає руху екіпажеві та іншим засобам пересування. •• Чо/ртове ко/лесо споруда для розваги, що має форму кола та обертається вертикально з прикріпленими перпендикулярно до нього… …   Український тлумачний словник

  • розбещений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбестити. 2) у знач. прикм. Морально зіпсований, з поганими, аморальними звичками. || Який виражає моральну зіпсованість. || у знач. ім. розбе/щений, ного, ч.; розбе/щена, ної, ж. Морально зіпсована людина. 3) …   Український тлумачний словник

  • розпущеність — ності, ж. 1) Розпуста, аморальна поведінка. Статева розпущеність. 2) перен. Властивість за знач. розпущений 3) …   Український тлумачний словник

  • розпущено — Присл. до розпущений …   Український тлумачний словник

  • орієнт — Орієнт: схід [33;XVIII] Розкішний, розпущений і збабілий орієнт розточує ту римську силу, римську чесноту і характерність [XVIII] …   Толковый украинский словарь

  • зіпсований — 1) у знач. прикм. (який зіпсувався, став непридатним для використання, уживання), пошкоджений, ушкоджений, зі[о]псутий, порчений; дефектний, бракований, ґанджовитий (який має дефект, ваду); несправний, поламаний, зламаний (який поламався) 2) див …   Словник синонімів української мови

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”